у медіа
Сьогодні медіапростір, з одного боку, дає людині неабиякі можливості перебувати у центрі подій світового масштабу, з іншого ж — здатен формувати наш світогляд, маніпулювати свідомістю та реакціями.
Вона визначила, що важливим складником маніпуляції є мислення. З огляду на особливості сприйняття, а саме те, що не все, що оточує людину, піддається сприйняттю, що зовнішні та внутрішні прояви лише в теперішній момент, саме мислення компенсує недоліки сприйняття. Мислячи, людина формує поняття, судження. Мислення як процес залучає аналогії, асоціації, встановлення причинно-наслідкового зв’язку. Метод Сократа (техніка двох «так») базується саме на особливості мислення. Аудиторії пропонується три тези чи компоненти повідомлення, які логічно пов’язані, і якщо аудиторія погоджується з двома з них, вона, ймовірно, погодиться і з третім. Така техніха дуже часто застосовується в сучасних медіа.
Метод «забовтування» використовується, коли необхідно знизити актуальність якого-небудь явища чи викликати до нього негативну реакцію.
Авторів такого заходу дуже важко викрити в навмисній дискредитації, тому що формально вони додають усі зусилля для вихваляння.
Ще метод забовтування нерідко застосовується для створення так званого «інформаційного шуму», коли за потоком другорядних повідомлень потрібно сховати якусь важливу подію чи головну проблему.
Техніку емоційного резонансу можна визначити як спосіб створення у широкої аудиторії певного настрою з одночасною передачею пропагандистської інформації. Емоційний резонанс дозволяє зняти психологічний захист, що на усвідомлюваному рівні створює людина, намагаючись відгородитися від пропагандистського чи рекламного «промивання мозків». Одне з основних правил пропаганди говорить: у першу чергу потрібно звертатися не до розуму, а до почуттів людини.
Одним з найчастіших прийомів
маніпуляції, що зустрічаються, в ЗМІ є спотворення інформації.О. Моль пише, що спотворення реальності досягається частіше через процес "кумуляції дрібних відхилень, що відбуваються завжди в одному і тому
ж напрямі, чим рішучих, впадаючих в очі дій. "Honesty is the best policy" - завжди набагато вигідніше бути чесним, якщо йдеться про факти, чим їх свідомо замовчувати".
Зміст цього прийому полягає у наведенні
висловлювань особистостей, які користуються великим авторитетом або ж
навпаки, таких, які викликають негативну реакцію у категорії людей, на яких
спрямовується маніпулятивний вплив. Мета полягає у встановленні довірли-
вих стосунків з аудиторією.Для ефективності цього методу важлива присутність таких чинників: довіра до представника групи впливу,
його популярність, високі професійні якості, гідність, високий офіційний пост,
його близькість з цільовою групою електорату і так далі.
В даному випадку зберігається принцип такого піднесення інформації, коли з окремих частин неможливо або дуже важко скласти єдине ціле. При цьому виділяється якась псевдо-сенсація. А вже під прикриттям її - замовчується по справжньому важлива новина (якщо ця новина з якихось причин є небезпечною для кіл, які контролюють ЗМІ). Багато «поганих новин», виконує функцію підтримки в суспільстві необхідного рівня «нервозності». Така нервозність, відчуття безперервного кризи, різко підвищує сугестивність людей і знижує здатність до критичного сприйняття.
Маніпулятори від ЗМІ в цьому випадку вільно інтерпретують слова будь-якої людини. При цьому змінюється контекст, часто приймаючи форму прямо протилежну або як мінімум перекручену. Приклад: коли римського папу під час візиту в одну з країн запитали як він ставиться до будинків терпимості, той здивувався, що, мовляв, хіба вони є. Після цього в газетах з'явилося екстрене повідомлення: «Перше, що запитав тато, ступивши на нашу землю, чи є у нас вдома терпимості?»
суджень, висловлювань, фраз, які вимагають одноманітності в поведінці, що створюють враження, ніби так роблять усі. Ця технологія застосовувалася в ЗМІ дуже часто, адже основна кількість людей піддаються "стадному" інстинкту.
Таким чином, маніпулятивний вплив на людей відбувається через
те, щоб люди думали, що всі так вважають і роблять.
Метод передбачає підкріплення новини експертною думкою. Прикладом може слугувати коментар Ростислава Туровського щодо змінень глав регіонів:
"Політологи расходяться в оцінках перспектив глав регіонів. Віце-президент Центру політичних технологій Ростислав Туровський вважає, що найближчим часом звільнень не буде".
Таким чином, газета "Известия" використала маніпулятивний метод для надання новині авторитетності. Журналісти намагаються уникнути звинувачень в суб'єктивізмі, і тому вони звертаються до «третім особам» - відомим і шанованим людям, думки яких викликають довіру аудиторії.
Метод часто-густо зусрічається у заголовках українських медіа. Він застосовується для привернення уваги до новини (іноді поєднується із сенсаційністю). Прикладом використання методу може слугувати новина у "Вікнах":
Мати міністра фінансів Наталії Яресько напекла пасок на 7 000 доларів для бійців АТО
Якщо заглиблитись у новину і почитати далі, можна зрозуміти, що пані Марія взяла участь у Великодньому ярмарку при українській церкві, що в Сільвер-Спрингу (Меріленд). Сестринству церкви вдалося виручити $7 500, які підуть на підтримку парафії та допомогу українській армії. Звичайно, читаючи загаловок, відбувається маніпуляція. Читач сприймає новину зовсім не такою, якою вона є насправді.
У таких заголовках, зазвичай використовують надмірно емоційну лексику або обіцяють сенсацію. Головна мета - аби читач клікнув на них і відкрив новину. У тексті новини найчастіше жодної сенсації немає. Прикладом маніпулятивного заголовку в новині може слугувати: "ШОКУЮЧА ПРАВДА ПРО АНТИБІОТИКИ ПРИ COVID-19".
Заголовок написаний Caps Lock, щоб привертати ще більше уваги читачів. Такий заголовок використав "5" канал досить недавно. Прочитавши новину цілком, можна дійти висновку, що ніякої шокуючої правди в новині немає. Це всього-на-всього ще одна маніпуляція у медіа.
"Той, хто володіє інформацією, той володіє світом".
